У цьому випуску

Побоювання щодо використання веб-архіву

 

  • Ми боїмося віддавати медичні документи пацієнтам. А раптом, вони візьмуть готові результати досліджень і втечуть до конкурентів?

    Радянська система охорони здоров'я міцно закріпила в голові думку про те, що медичні документи пацієнта - то є власність медичного центру. Це трохи дивна концепція для комерційного медичного закладу, бо пацієнт платить не лише за сам факт консультації / дослідження, але і за їх матеріальне втілення у вигляді медичного документу. По суті, пацієнт купує у вас папірець із результатами консультації або дослідження. То чому б не віддати йому ці документи, якщо за них заплачено? Нехай, у бюджетних закладах існує проблема копіювання документів (немає паперу, закінчився тонер тощо), але ж з електронним документом таких проблем немає. Хочеш власну копію - отримуй у веб-архів.

    За нашою статистикою, лише 3% пацієнтів медичних центрів скачують собі на комп'ютер документи із веб-архіву (пацієнти лабораторій - в 3 рази частіше). Навіть якщо уявити собі, що вони це роблять для того, щоб "перебігти" з однієї клініки в іншу, то навряд чи відсутність документів у веб-архіві їх зупинить. До того ж, певний відсоток пацієнтів постійно мігрує з однієї клініки в іншу. І якщо певна частка пацієнтів піде від вас до конкурентів, то така ж сама частка прийде від конкурентів до вас. Ви ж не вважаєте, що ваш центр настільки поганий, що пацієнти від вас лише тікають, а з інших закладів до вас не приходять? Звичайно ні, ця міграція відбувається в обидва боки.

  • Ми завжди відправляли результати пацієнту електронною поштою. Для чого нам цей веб-архів?

    Email-канал зв'язку ще досить довго буде актуальним, незважаючи на низку серйозних проблем. Ми дуже добре знаємо про це, бо постійно стикаємося в різних медичних центрах з одними і тими ж ситуаціями:
    1. Адресу пацієнта записали із помилками. Незважаючи на те, що в програмі працює вбудований коректор неправильних адрес електронної пошти, всі варіанти неправильного написання передбачити неможливо. В написанні адреси email можуть використовуватися 10 цифр, 26 літер та декілька спеціальних символів. Тому і ймовірність неправильного набору адреси різко зростає. Натомість, в номері телефону для відправки СМС, використовується лише 10 цифр, і кількість помилок при внесенні номерів телефонів набагато менша.
    2. Листи із медичними документами потрапляють пацієнту у папку зі спамом. Це - найбільш часта ситуація, і вплинути на це клініка не може.
    3. При використанні безкоштовних поштових сервісів (наприклад, gmail.com) досить суттєвим обмеженням є ліміт на відправку кількості листів протягом години.
    4. Пацієнт не перевіряє свою пошту, бо не отримує ніяких повідомлень про надходження нових листів.
    5. Адреса email пацієнта є не настільки "приватною власністю", як мобільний телефон. Дуже часто пацієнти не хочуть залишати в клініці свій email саме тому, що його "читають" інші члени родини.
    6. Email-сервіси російських провайдерів було настільки швидко заблоковано, що ніхто в клініках не встиг оновити контактні дані всіх пацієнтів. Тому, навіть якщо адреса в програмі записана правильно, пересічний пацієнт, скоріше за все, вже не може читати свою стару пошту. А клініка продовжує автоматично надсилати туди результати... З часом, адреси пацієнтів в клініках оновлять, але ж результат потрібен вже сьогодні!
    7. Листи із документами в електронній пошті змішані з іншими листами. Навіть якщо грамотний пацієнт налаштує систему поштових фільтрів, щоб автоматично сортувати листи із медичними документами в окрему папку, то шукати і переглядати потрібні документи буде дуже незручно.

  • Ми боїмося додаткових витрат, пов'язаних із роботою веб-архіву

    Робота веб-архіву наразі є безкоштовною як для медичних центрів, так і для пацієнтів! Єдині побічні витрати - це витрати на відправку СМС пацієнтам про те, що їхній документ завантажено у веб-архів. Це астрономічна сума у розмірі 59 копійок (текст повідомлення перевищує 65 символів, тому оплата виходить, як за два СМС-повідомлення). Як правило, медичні центри перекладають ці витрати на пацієнтів, додаючи до вартості консультації чи аналізів ще 1 гривню.