Реєстрація закладу та лікарів

• Основні принципи роботи з НСЗУ
• Підключення до e-hellz
• Підготовка до реєстрації юридичної особи в e-hellz
• Реєстрація юридичної особи в e-hellz
• Процедура накладання електронного підпису
• Авторизація в e-hellz через DocDream
• Реєстрація підрозділів медичного центру
• Заявка на підписання договору з НСЗУ
• Реєстрація лікаря в e-hellz

Найчастіші запитання та помилки:

• Співставлення посад з довідником e-hellz
• Співставлення населеного пункту з довідником e-hellz
• Визначення географічних координат
• Співставлення спеціальностей з довідником e-hellz

Робота лікаря з пацієнтом в e-hellz

• Робота лікаря з пацієнтом у системі e-hellz
• Зв'язок паспортної картки пацієнта в DocDream та в e-hellz
• Як зареєструвати в e-hellz пацієнта, якого там не вдалося знайти?
• Підписання декларації з пацієнтом
• Як надсилати в e-hellz інші дані пацієнта, окрім декларації?
• Медичні епізоди
• Взаємодія з пацієнтом всередині медичного епізоду

Найчастіші запитання та помилки:

• Чому у користувача немає вкладки для роботи з e-hellz?

Окремі випадки взаємодії з пацієнтом

• Спостереження у взаємодії з пацієнтом
• Реєстрація щеплення
• Реєстрація щеплення проти COVID-19
• Складання медичного висновку про тимчасову непрацездатність
• Виписка лікарняного по догляду за дитиною
• Створення направлення для пацієнта в e-hellz

API (application programming interface) - це набір функцій та процедур, що забезпечують зв'язок між DocDream та сторонніми програмами. Таким чином, сторонні програми не мають прямого доступу до бази даних DocDream. Натомість вони передають запити на потрібну інформацію в API у заздалегідь обумовленому форматі. API перетворює це на запити, зрозумілі для DocDream, та передає їх у програму. DocDream обробляє запити та повертає в API набір потрібних даних. А далі API передає їх у сторонню програму, що надсилала початковий запит. Також через API можна передавати команди на виконання якихось дій (створення пацієнта, запис на прийом, надіслати пацієнту повідомлення тощо).

Таким чином, розробникам сторонніх програм для інтеграції з DocDream не потрібно розбиратися у складній моделі даних та в особливостях функціонування окремих модулів DocDream. Їм потрібно освоїти примітивні інструкції для обміну інформацією через API.

Зазвичай API використовують для інтеграції з мобільними додатками, зовнішніми сайтами, спеціальним обладнанням тощо.

Звичайно, доступ до API відкритий не всьому світу, а лише для зовнішніх запитів, що надходять із заздалегідь визначених IP-адрес та використовують наданий клінікою ключ доступу.

Інформація, що описується нижче, призначена для технічних спеціалістів, які хочуть інтегруватися з DocDream через API.

Ви можете протестувати роботу через API з демонстраційною версією DocDream. Опис методів знаходиться за адресою: https://demo.docdream.com:8001/swagger/index.html, ніяких обмежень по підключенню до демо-версії немає.

Бот Деде може розказати про деякі методи API докладніше, з прикладами та скріншотами. Розповідь починається тут. 

На професійному сленгу це називається DICOM Modality Worklist.

Мова йде про те, щоб користувачі DICOM-станцій, підключених до різноманітного діагностичного обладнання (МРТ- та КТ-сканерів, УЗ-сканерів, цифрових рентгенографів, мамографів, флюорографів, візіографів тощо) могли надсилати у DocDream запит та автоматично отримувати у програму DICOM-станції список пацієнтів, записаних на обстеження.

Наприклад, УЗ-сканер сам по собі - це теж різновид "DICOM-станції". І список пацієнтів, записаних на УЗД, може автоматично "підтягуватися" прямо на УЗ-сканер з DocDream. А якщо у вас є декілька УЗ-сканерів, то на кожному з них буде свій список пацієнтів, записаних на дослідження саме на цьому сканері.

Головне у таких списках - це демографічні дані пацієнтів та унікальні ідентифікатори (коди) пацієнтів. Тобто, DocDream "ділиться" інформацією із підключеними DICOM-станціями. Це корисно як для користувачів DICOM-станцій, так і для користувачів DocDream:

1. Користувачу DICOM-станції не потрібно вручну вносити ПІБ, стать та дату народження пацієнта. Ця інформації потім відображається на всіх знімках проведеного дослідження. Здавалося б, внесення таких даних - це не складно. Але зважаючи на те, що дані потрібно писати латиницею (бо програмне забезпечення DICOM-станцій рідко товаришує з кирилицею), це займає певний час. До того ж ручне повторне внесення інформації - це прямий шлях до помилок та непорозумінь.
2. Користувач DICOM-станції бачить список пацієнтів, записаних на обстеження на поточний день у хронологічному порядку. В окремих випадках є можливість передавати на DICOM-станцію і назви самих досліджень, на які записані пацієнти.
3. Пацієнт з робочого списку, надісланого на DICOM-станцію, має такий же унікальний код (ID), що і в програмі DocDream. А це означає, що при проведенні повторних обстежень одного й того ж пацієнта лікар зможе швидко знайти його попередні обстеження (бо і першого разу цей пацієнт мав такий самий унікальний код). Це корисно для порівняння "старих" та "нових" даних. Звичайно, попередні дослідження можна пошукати вручну (по прізвищу, написаному латиницею), але це займає набагато більше часу, і не завжди такий пошук видає всі результати (наприклад, прізвище пацієнта могли написати трохи інакше, або пацієнт змінив прізвище, і тому частину попередніх результатів пропустили).
4. Результати пацієнта буде набагато простіше відкривати безпосередньо із DocDream. Адже ID пацієнта у DocDream збігається з ID пацієнта у PACS-сховищі або на DICOM-сервері. Тому із DocDream можна перейти до повного переліку досліджень пацієнта (або до певного дослідження) натисканням однієї кнопки. Не потрібно вручну шукати потрібне дослідження по прізвищу пацієнта чи по даті обстеження.

На скріншотах нижче наведено приклад робочого списку, переданого з DocDream на DICOM-станцію, підключену до цифрового рентгенологічного апарату. На першому скріншоті - повний список записаних пацієнтів, на другому - картка конкретного пацієнта.

Для налаштування DICOM Modality Worklist з боку DocDream та з боку УЗ-, МРТ чи КТ-сканеру потрібно виконати декілька кроків. Про них може розказати бот Деде.

Якщо в лабораторному бланку знаходиться багато методик, то для кращої візуалізації результатів доцільно створити у бланку окремі розділи. Таким чином певні лабораторні показники завжди будуть знаходитися поряд. Наприклад, у бланку "Біохімічні дослідження" доцільно зробити розділи "Вуглеводний обмін", "Ліпідний обмін" тощо.

На першому відео показано, як потрібно додавати розділи у бланк. На самому початку всі показники у бланку взагалі не розподілені по розділах (тобто, знаходяться у віртуальному розділі з назвою "Без розділу"). Ми можемо для кожного показника або створити новий розділ, до якого цей показник буде відразу перенесений, або перемістити показник в уже створений розділ.

На другому відео показано, які налаштування у конструкторі бланків потрібно зробити для бланка з лабораторними аналізами, щоб у ньому друкувалися назви розділів. Для цього у таблиці з результатами має існувати окремий об'єднаний рядок із макро "{SectionHeader}". Його потрібно розташувати безпосередньо над рядком із макро "{TestName}". Можна вирівняти назву розділу по центру рядка, зробити шифр жирним та трохи більшим за звичайний. На другому слайді якраз показано такий момент. А на третьому слайді наведено приклад роздруківки лабораторного результату, в якому показники згруповані по розділах.

Додавання розділу у лабораторний бланк

Друк назви розділу у лабораторному бланку

Якщо пацієнт розраховується на касі готівкою, то касиру потрібно пам'ятати про ліміт суми, яку пацієнт може сплатити готівкою. Наприклад, зараз це - 50.000 грн.

Для того, щоб випадково не пропустити прийом готівкових коштів у більшій сумі, доцільно налаштувати для касира окреме попередження. Зробити це можна тут:

Налаштування

↓

Система

↓

Системні опції

↓

Ліміт для попередження під час оплати готівкою

Вказуємо там "50000" (якщо вказати "0", то це означає, що опція попередження вимкнута).

Тепер якщо касир спробує прийняти оплату готівкою на суму більше 50.000 грн., програма нагадає про таке обмеження.

P.S. Така норма передбачена п. 6 розділу ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148.

В паспортній картці пацієнта в блоці "Відношення" можна вказати перелік фізичних осіб, пов'язаних із пацієнтом. Це можуть бути родинні зв'язки, дружні стосунки або навіть службові відносини.

На відео нижче ми додаємо в паспортну картку пацієнта спочатку сестру, а потім - і маму.

Оскільки пацієнт є неповнолітньою дитиною, то при додаванні зв'язку з мамою програма автоматично відмітила, що мама "надає у користування" для сина свої контакти (мобільний телефон, стаціонарний телефон та email). Піктограми цих контактів у рядку з мамою мають синє забарвлення. А от у рядку для сестри ці піктограми - сірого кольору (бо сестра також неповнолітня, у неї немає власного мобільного, який вона могла б "передати у користування" для брата). Зверніть увагу, що у переліку контактів для сина відразу з'являється рядок із телефоном мами (у коментарях до телефону підписано, що це мамин номер). Якщо ми будемо відправляти для сина СМС-повідомлення, то програма буде відправляти їх на пов'язаний телефон мами.

Коли син виросте, стане повнолітнім та буде мати свій власний номер телефону, то в його паспортній картці у рядку із мамою можна буде відключити доступ до її контактів (клікнути мишкою по піктограмі з мобільним, стаціонарним телефонами та email). Піктограми стануть сірими. Тепер у сина свій номер, а у мами - свій, ніяк не пов'язаний з сином.

Ще пізніше ситуація знову зміниться. Тепер у паспортній картці мами у рядку, де вказано сина, потрібно буде "надати у користування" його номер мамі. Щоб всі повідомлення та дзвінки, що стосуються матері, йшли через її дорослого сина.

На наступному відео ми відкриваємо паспортну картку сестри, зв'язаної з пацієнтом. Переконуємося, що пацієнт відображається у неї в блоці "Відношення" як "Брат". Додаємо для сестри зв'язок з мамою. Оскільки сестра також неповнолітня, то і для неї програма автоматично "надасть у користування" контактні дані матері.

Якщо в паспортній картці пацієнта вказані його зв'язки з іншими фізичними особами, то дані про цих осіб можна підставляти у медичних документах пацієнта.

Наприклад, в бланку інформаційної згоди на операцію та знеболення для дитини можна додати такі вирази, щоб в залежності від того, хто підписує цей документ (мама чи батько дитини) в тексті підставлялися ПІБ та дата народження мами або батька дитини. На анімації нижче наведено такий приклад.

Скріншот 1

У паспортній картці дитини вказані її батьки.

Скріншот 2

Додаємо дитині "Інформаційну згоду" у медичну картку. За замовчуванням, цю угоду підписує мама дитини. Її ПІБ та дата народження автоматично "підтягуються" в документ. Навіть окремі дієслова у тексті написані правильно ("отримала" замість "отримав").

Скріншот 3

Це нижня частина цього ж документу. Зверніть увагу, наскільки часто повторюється посилання на маму дитини.

Скріншот 4

Змінюємо у документі особу, яка підписує інформаційну згоду. Нехай тепер це буде не мати, а батько дитини. Відразу в усіх визначених фрагментах тексту підставляється ПІБ та дата народження батька, а для дієслів підставляється чоловіча форма ("отримав" замість "отримала").

Скріншот 5

Переконуємося, що і в нижній частині інформаційної згоди програма "підтягнула" інформацію про батька дитини.

На скріншоті під відео наведено зовнішній вигляд роздрукованого документа.

А ще у бота Деде є файл із бланком інформованої згоди, який наведено нижче. Якщо хочете - можете скачати його та імпортувати у програму у якості шаблонної форми.

Звичайно, перелік можливих варіантів зв'язків пацієнта з іншими особами ви можете налаштувати самостійно. Бот Деде готовий підказати вам, як це зробити.