В медичних документах ми можемо вставляти посилання (лінки) на зовнішні веб-ресурси.
Наприклад, після проведення відеоендоскопічного дослідження ми можемо завантажити запис дослідження на Youtube з опцією обмеженого доступу лише за посиланням. Це означає, що таке відео буде неможливо знайти на Youtube за допомогою пошуку, а переглянути його зможуть лише ті, в кого є прямий лінк на це відео. Цей лінк можна вставити у медичному документі. У PDF-файлі із результатом, який ми відправимо пацієнту на email або у персональний веб-архів, це відео можна буде відкрити одним кліком мишки. Тобто, одночасно із текстовим описом, пацієнт зможе переглянути відеозапис дослідження на комп’ютері або навіть на телефоні та показати його спеціалісту.
Отже, медичному центру не потрібно зберігати відеозапис на локальному сервері клініки. Лікар зможе переглянути це відео в браузері прямо із програми на будь-якому робочому місці або розповісти про цікавий випадок і продемонструвати його колегам на конференції.
Ще одне корисне застосування посилань — це учбові та науково-популярні матеріали для пацієнтів. Наприклад, замість того, щоб малювати для пацієнта схему типової операції на клаптику паперу, ми можемо вказати посилання на відео зі схемою операції безпосередньо у консультативному заключенні пацієнта. Нехай клікає по посиланню у документі та дивиться цю анімацію скільки завгодно. На теренах інтернету існує багато адекватних ресурсів для пацієнтів. Ваша задача — скерувати пацієнта на корисні матеріали, де професійно та наочно розказують і показують очевидні для лікарів, але неочевидні для пацієнтів речі. Ви можете створювати такі навчальні матеріали самостійно або скористатися вже існуючими відео на YouTube або статтями на сайтах для пацієнтів.